Небезпечний вірус: знову про ВІЛ

Небезпечний вірус: знову про ВІЛ

- Ти знаєш, що учора був міжнародний день боротьби з СНІДОМ? - запитую подругу-доктора. - Так? - дивується та. - Який СНІД? Народу зараз не до цього. Усі тільки про кризу бубонять, в палату до хворих зайти неможливо, тільки і чутно: «Криза, гроші, індекс Доу-джонса». І це в палаті, де лежать літні люди! А молодь взагалі з лікарні пропала, хворіти ніколи. А ти говориш СНІД...

Дійсно, про що це я?. Увага громадськості в Росії зараз прикована до кризи і тільки до нього. Усі інші проблеми відсовуються на другий план. І, крім того, деякі наукові відкриття, що ще декілька десятиліть тому здавалися катастрофою для людства, тепер стали чимось звичним і, проте, далеким для розуміння...

Без сумніву, більшість здорових молодих людей нечасто замислюються про таку глобальну проблему, як синдром придбаного імунодефіциту(СНІД), тоді як кожен повинен знати про нього. Те, що в Росії як і раніше вважається непристойним говорити на цю тему, прийнято умовчувати деякі факти, загальновідомо. Думаю, не варто пояснювати, що за відсутності інформованості в подібних питаннях створюється прекрасний грунт для поширення будь-якого захворювання, і вірусу імунодефіциту людини(ВІЛ) у тому числі. Тому абсолютно необхідно поставити собі питання: «Що Я знаю об ВІЛ і СНІД»?

Про вірус імунодефіциту людини і синдром, який виникає при поразці ним організму людини, з 1978 року(саме він вважається офіційним роком відкриття СНІД, хоча за свідченням багатьох авторів він існував набагато раніше) написано немало. Проте в отриманні достовірної інформації багатьом людям заважає лише одне — упевненість у власних знаннях, навіть якщо вони в корені невірні. Велика кількість інформації об ВІЛ і СНІД в друкарських і особливо в електронних ЗМІ створює відчуття, що тепер-то вже людство повністю обізнане про цю медичну проблему.

При цьому випускається з уваги той факт, що джерело інформації має бути достовірним, тобто стаття в популярному журналі не має бути істиною в останній інстанції(вона може лише загострити увагу до цієї проблеми). Якщо людина серйозно зацікавлена в отриманні надійних відомостей, необхідно знайти відповідну літературу або відвідати один з професійних медичних сайтів, які спочатку призначені для освітлення подібних питань, нарешті, звернутися в центр профілактики СНІД.

Чому СНІД і ВИЧ-носительство є особливою проблемою на відміну від будь-якої іншої «епідемії XXI століття»? Сама історія виникнення захворювання пов'язана з одностатевими стосунками(першими хворими були чоловіки-гомосексуалісти), зрозуміло, що за ним закріпилася слава дуже «специфічного» захворювання. При цьому якось забувається, що ВІЛ можна отримати і одним з інших способів, не пов'язаних з інтимною сферою. І хіба розумно соромитися захворювання і приховувати його, якщо в цей час течію його можна призупинити?

Нині існує немало ліків, за допомогою яких життя носія ВІЛ практично нічим не відрізняється від життя неінфікованої людини. Так, але про це варто вести мову лише у тому випадку, коли людина знає про свою ВІЛ-позитивність. Але, швидше за все, кількість інфікованих ВІЛ і хворих СНІДОМ значно більше, чим відомо офіційним статистичним установам. А це означає, що нам показана лише верхівка проблеми, тоді як основна маса «айсберга» прихована під покривом інших важливих(чи псевдоважливих) тем.


Основна мета статті — не злякати страхітливим станом речей, але попередити про небезпеку. Той факт, що багато людей просто не замислюються про існування такого предмета для обговорення, анітрохи не знижує небезпеку реальної загрози в першу чергу для наших швидко дорослішаючих дітей. Тому говорити об СНІД і ВІЛ необхідно для здоров'я... ні, не для здоров'я нації, а для здоров'я окремо взятої сім'ї, конкретної людини. Здається, пора відступити від принципу «Мене це ніколи не торкнеться» і нарешті почути і побачити проблему в усіх аспектах. Звичайно, пробудити інтерес до неї у суспільства не здатний лише один день в році — День боротьби з СНІДОМ, для цього потрібне спершу бажання кожної дорослої людини, адже, погодитеся, про СНІД чули усі, але ось детально і, найголовніше, правильно розповісти про нього можуть небагато.


Надрукувати  

Схожі матеріали