Як правильно харчуватися на природі?

Як правильно харчуватися на природі?

Багатоденні перебування на природі, будь то риболовля або похід, незмінно вносять свої корективи і в раціон учасників. Їжа в поході значно відрізняється від домашнього живлення. До цього треба не лише бути готовим, але і треба знати хоч і дрібні, але все таки хитрощі приготування похідної їжі.

  • Правило номер один: треба обов'язково готувати гарячу їжу!
  • Правило номер два: не варто готувати в мідному або оцинкованому посуді, оскільки в ній їжа значно швидше робиться непридатною.

А тепер про все помалу.


Приготування юшки. Її можна варити з різної риби. Спершу в казанку кип'ятиться вода. Зазвичай для юшки з собою беруть картоплю, крупу, трохи спецій. У воді, що скипіла, треба зварити картоплю, заздалегідь нарізану невеликими кубиками. З картоплею разом засипається і крупа, але її кількість має бути дуже невеликою.

Як дізнатися, скільки треба крупи(гречки, рису, перловки або пшона)? Тут просто: крупа береться з розрахунку одна чайна ложка на літр води. Скажете, мало? Немало! Крупа і картопля розваряться, і якщо крупи буде більше, то юшка вийде занадто густою і тому несмачною.

Далі готується сама риба. Її необхідно випатрати, видалити зябра і промити тушки усередині і зовні. Велику рибу треба ще почистити від луски, зрізувати плавники і колючки, порізати на шматки. З дрібною можна не возитися. Риба закладається в казанок порціями, намагаючись не переповнювати казанок. Вже майже по готовності юшки її треба посолити, додати лук і спеції, заправити лавровим листом. Рік тому я розповідав про самі рецепти приготування юшки, тому сьогодні на це не відволікаюся.

Щоб приготувати прості супи, не треба бути аж надто освіченим кухарем! За часом варіння їх можна класифікувати на звичайні і вегетаріанські. Звичайні варяться з риби і/або консервів впродовж хвилин сорока. Вегетаріанські — залежно від продуктів — від п'ятнадцяти хвилин до години. Відлік часу починається з моменту закипання води.

Закладаючи в майбутній суп макарони або вермішель, треба дотриматися пропорцій: приблизно близько 100 грамів продукту на літр води. Борошняні вироби варяться швидко, близько 10 − 15 хвилин за часом. Якщо для приготування супу вирішили використати рис, то його треба узяти парі столових ложок на літр води і варити протягом півгодини. Рис закладається раніше м'ясних консервів.

При використанні перловки її треба заздалегідь промити і замочити впродовж часа-двух, так вона швидше звариться і буде м'якою. Перловка засипається ще в холодну воду, а після цього вже казанок ставиться на вогонь. Коли вода закипить, перловка буде готова хвилин через тридцять-сорок.

З картоплею секретів менше: свіжий вариться до готовності хвилин двадцять, а старий — близько сорока. Закладати треба так: старий — в ще холодну воду, а свіжий — у вже киплячу, щоб він не розварився під час готування і не перетворився на "пил", розчинений в казанку. Консерви ж рибні або м'ясні завжди кладуться тільки в киплячу воду.

Можна себе побалувати і приготувати, наприклад, печеню. Дуже смачно вийде, якщо рибу спочатку зажарити, а після залити омлетом з дрібно порізаною зеленою цибулею. Таке блюдо — дуже добре! Але як бути з сирими яйцями при транспортуванні і зберіганні?


  • Відкрию секрет: транспортувати їх треба в казанку, кожне окремо обернуте серветкою або газетним папером. А ось зберігати тривалий час без холодильника треба по старовинному рецепту: кожне яйце треба протерти промасленою(просаленою) ганчірочкою. Тонкий шар жиру закриє пори на шкаралупі. Таке оброблене яйце здатне зберігатися при кімнатній температурі не те щоб тиждень, а місяцями!

Печена в золі картопля — блюдо зрозуміле, можна сказати, без зайвих досліджень, але теж дуже смачно, коли на свіжому повітрі. "Найсмачніший" момент, це коли тільки дістаєш його із золи, ще гарячий, обпалюючий пальці і губи, солиш і їси! Щоб отримати багато золи для картоплі, можна використати суху траву і очерет, солому і дрібний хмиз з листочками, гілочки хвойних дерев. Картопля закладається в золу і нею ж накривається. Поверх золи треба підтримувати невеликий вогонь, періодично перевіряючи ножем міру готовності бульб.

Варена ковбаса. Необачно брати з собою в дорогу таке! Але якщо все ж узяли, то доки не зіпсувався продукт, її треба застосувати в їжу поза чергою. Краще всього приготувати з неї шашлик, порізавши на шматочки, нанизавши на гілочки і гарненько прожаривши над полум'ям вогнища. Для "шампурів" безпечно використати гілки верби, черемхи, сосни або берези. Після такого прожарення ковбаса не шкодитиме вашому організму і до того ж набуде досить приємного смаку.

І під фінал — чай! Чай можна приготувати як з прихопленого з собою магазинного, так і з того, що, як мовиться, "Бог послав". Застосовують для приготування чаю листя дикої вишні і яблуні, груші і малини. Застосовують і самі плоди. З наземної рослинності — чебрець, звіробій і навіть конюшина. Існує багато варіантів чаю, але загальних правил, власне, немає.

До чаю непогано запекти над вогнем вогнища звичайний хліб. Коли він підсмажиться, то придбає неймовірний аромат, покриється красивою кірочкою і буде злегка хрусткий. Ну, ніж не тости? І якщо до цього моменту ви ще не переживаєте почуття голоду, значить, я "несмачно" про усе це розповів!

Вдалих і ситних вам походів і риболовлі!


Надрукувати