Сила уяви

Сила уяви

The Power of Imagination
Mr Brown got to a hotel late in the evening after a long journey. He asked the hall-porter whether there were any vacant rooms in the hotel. At that moment another traveller came to the hotel and asked the hall-porter for a room, too, The only vacant room was a double room, that is, a room with two beds in it.

"Do you mind if you spend the night in that room together?" the hall-porter asked. "It'll be less expensive for you, you'll each pay half".

At first the travellers didn't like the idea, but just then it began raining hard, and they were too tired to go to another hotel, so they changed their minds. They spoke to each other and then told the porter that they agreed to spend the night in the same room. Their things were carried in, and soon the two men went to sleep to the accompaniment of the rain. Suddenly Mr Brown was woken up by a loud noise. It was quite dark.

"What's the matter?" Mr Brown asked in surprise. "Is anything the matter?"

In a weak voice the second traveller answered, "I'm sorry, but I had to wake you up. I've got asthma. I feel very bad. In addition I've got a terrible headache. If you don't want me to die, open the window quickly".

Mr Brown jumped out of bed and began looking for his matches, but he couldn't find them in the dark, and the sick man went on moaning, "Air, air ... I want fresh air. I'm dying."

Mr Brown still couldn't find the matches, so he tried to find the window. It took him some time, and at last he thought he had found it. But he was unable to open it. As the voice of the traveller grew weaker and weaker, Mr Brown in horror took a chair and broke the window with it. The sick man immediately stopped moaning and said that he was very grateful and felt much better. Then the two of them slept peacefully until morning.

When they woke up next morning, they were surprised to see that the only window in the room was still closed, but the large looking-glass was broken to pieces.

Сила уяви.

Після тривалої подорожі, коли було вже зовсім пізно, містер Браун дістався до готелю. У той момент, коли він цікавився у портьє, чи є вільний номер, інший мандрівник увійшов до готелю і звернувся до портьє з тим же питанням. Але в готелі був тільки один вільний номер з двома ліжками.

«Можливо ви візьмете цей номер на двох?» запитав портьє. «Це обійдеться вам дешевше, кожен заплатить тільки половину».

Спочатку ця ідея мандрівникам не сподобалася, але якраз в цей момент ринула злива, а вони були занадто втомленими, що б шукати інший готель і вони змінили свою думку. Вони трохи поспілкувалися і потім сказали портьє, що вони згодні взяти цей номер на двох. Їхні речі були занесені в номер і незабаром під акомпонімет дощу обидва вляглися спати. Несподівано містер Браун був розбужений сильним шумом. Було абсолютно темно.

«Що сталося?» запитав містер Браун здивовано. «У чому справа?»

У відповідь він почув слабкий голос другого мандрівника: - Я перепрошую, що розбудив Вас. У мене астма і я себе дуже погано себе почуваю, та ще страшна мігрень в добавок.. Скоріше відкрийте вікно, якщо не хочете, щоб я помер.

Містер Браун схопився з ліжка і став шукати свої сірники, але ніяк не міг знайти їх в темряві, а сусід продовжував стінати: "Повітря, повітря... Мені потрібне свіже повітря. Я задихаюся "

Містер Браун не знайшовши сірників, спробував знайти вікно. Це зайняло ще якийсь час і нарешті йому здалося, що він знайшов його. Але він ніяк не міг його відкрити. А голос сусіда все слабшав і слабшав. Містер Браун в жаху схопив стілець і... розбив їм вікно. Тотчас задихається перестав стінати і з вдячністю сказав, що йому стало набагато краще. Потім обидва мирно заснули до самого ранку.

Коли наступного ранку вони прокинулися, то були чимало здивовані, побачивши, що вікно ціле і закрите, зате велике дзеркало розбите вщент.



Надрукувати