"Відьма або ангел, Птах або звір"? Образ кажана в міфології і культурі" "

"Відьма або ангел, Птах або звір"? Образ кажана в міфології і культурі" "

Давайте на п'ять секунд закриємо очі і вимовимо "кажан".Упевнений, що майже усі виниклі при цих словах асоціації легко впишуться в одну з трьох категорій.

Перше, з чим ми ототожнюємо кажанів — це, безумовно, Ніч і Пітьма.

Древні греки так і називали цих тварин — никтериди, адже кажани вважалися дочками Некти — богині Ночі. Крім того, вони були і священними тваринами Персефони — подружжя бога замогильного царства Аїда. Як відомо, знаходилося це царство під землею, тому на сяючий християнський рай не походило, а душі померлих бродили там у вигляді сумних безтілесних тіней. ПоЕтому-то Гомер у своїй "Одіссеї" і порівнює ці душі з кажанами, що кидаються в печері.

У християнську епоху прихильність кажанів пітьмі і боязнь світла досить швидко перевели їх в розряд нечистої сили. На Русі нетопир, що залетів у будинок, завжди вважався поганою ознакою.

Кажани стають незмінними супутниками відьом і чаклунів, постійними учасники шабашів. Більше того, художники нерідко стали нагороджувати перетинковими крилами самого диявола. Слід сказати, що зовнішній вигляд кажанів добре вписувався в диявольський бестиарий.

Навіть французький натураліст XIX століття — Альфонс Туссенель — не зміг утриматися від наступних пасажів: "кажан — це химера, жахлива неможлива істота, символ марень, кошмарів, примар, хворої уяви. Загальна неправильність і жахливість, помічена в організмі кажана, потворні аномалії в облаштуванні почуттів, що допускають бридкій тварині чути носом і бачити вухами, — усе це, неначе навмисно, пристосувало до того, щоб кажан був символом душевного розладу і безумства".

Символом темної, хворобливої, несвідомої уяви кажани виступають і на знаменитій гравюрі Франсиско Гойи "Сон розуму народжує чудовиськ". Сам художник пояснював сенс своєї картини так: "Коли розум спить, фантазія в сонних мареннях породжує чудовиськ, але у поєднанні з розумом фантазія стає матір'ю мистецтва і усіх його дивовижних творінь".


Кажан досі — один з улюблених символів усього окультного і потойбічного. Великим прихильником подібної атрибутики був рок-співак Оззи Осборн — від чого в 1982 році і постраждав. На концерті один з фанатів шпурнув на сцену кумирові кажана. Вирішивши, що це гумова іграшка, "великий і жахливий" Оззи, сунув її в рот і, роблячи страшні гримаси, відкусив їй голову. І тут несподівано зрозумів, що звірятко-то справжнє.

Оззи Осборн:

"Мені ставили щеплення від сказу, після того, як я відкусив голову кажана. Але все нормально. Адже миші довелося ставити щеплення від Оззи.

Я не горджуся тим, що відкусив голову кажана. Але могло бути гірше. Я міг народитися Стінгом.

Що стосується горезвісних вампірів, то ототожнюватися з кажанами вони стали далеко не відразу. Покійники-кровопивці, що спочатку ожили, були самі по собі. Правда, коли в Південній Америці виявили кровосисних кажанів, їх теж прозвали вампірами, але у власне вампирскую міфологію так і не включили. Все змінилося в 1897 році, коли на прилавки ліг знаменитий роман Б. Стокера про графа Дракуле.

БрЕм Стокер "Дракула":

"Він може перетворюватися на вовка, як ми знаємо за відомостями про прибуття корабля в Уайтби, коли він розірвав собаку; він може уподібнитися кажанові, як свідчить мадам Мина, яка бачила його у вікні в Уайтби, і друг Джон, який бачив його таким, що вилітає з сусіднього будинку, і друг Квинси — біля вікна міс Люсі".

З цієї миті міфічні вампіри виявилися міцно пов'язані з рукокрилими. Настільки, що навіть Толкин у своєму "Сильмариллионе"(де дотримується архаїчна середньовічна манера) згадує серед прислужників Саурона леткого мишу-кровопивця на ім'я Турингветиль. А в романі В. Пелевина "Ампір В" расу вампірів очолює саме Велика Миша(за версією автора — одне з втілень богині Иштар).


Щодо того, чому кажани стали літати ночами, існує безліч казок і легенд. Одна з найзабавніших — байка Езопа, де Кажан разом з Бакланом і Терниною вирішують організувати свій бізнес. Миша займає грошей, Терновик забезпечує підприємство одягом, а Баклан — міддю. Але сталося так, що корабель з товаром затонув. Відтоді Баклан пірнає в море, розшукуючи мідь, Тернина хапає тих, що проходять мимо за одяг, а Кажан ховається від кредиторів в мороці ночі.

Пізніше ця байка буде віршований перекладений французом Жаном де Лафонтеном. За її мотивами напише свій вірш "Злощасні купці" і вірменський поет Ованес Туманян:

Відтоді, гнана соромом

Вона вже не літає вдень.

Коли нічна ляже тиша

Тоді літає наша Миша, -

У пітьмі сховатися легше їй

Від кредитора і друзів.

Кажан став героїнею і двох інших байок Езопа. У них обіграється ще одна древнє уявлення про рукокрилих, як істотах, що займають проміжне положення між звірами і птахами. Так в одній байці Кажан, потрапляючи в кігті двох ласок, по черзі переконує кожну з них відпустити її: в першому випадку, заявляючи, що вона не птах, в другому — що вона не миша. А мораль звучить так: "Так і нам не можна завжди бути однаковими: ті, хто уміє застосовуватися до обставин, часто уникають великих небезпек".

Абсолютно інша мораль виводиться з іншої байки Езопа, де під час війни між птахами і звірами Кажан постійно переходить з одного табору в інший, як тільки перевага у битві міняється. Після війни цей факт спливає, і Миші доводиться ховатися в пітьмі ночі і від птахів, і від звірів. Мораль: "Хто шукає підтримки у обох сторін, той живе в ганьбі, тими і іншими відкиданий".


Відома також і грецька легенда про трьох дочок царя Миния, які не побажали піти на вакханалію на честь Діоніса, а залишилися вночі удома прясти тканину. У результаті розгніваний бог перетворив мініпекло на кажанів — раз вже їм так хочеться вести тихий і потайний спосіб життя.

Тут ми впритул підходимо до третьої групи асоціацій, пов'язаних з рукокрилими, — скритності, таємничості, уміння непомітно і безшумно парити під покривом темряви. Недаремно в Древній Греції кажани нерідко виступали символом пильності і прозорливості.

Довгий час зображення цього звірятка прикрашало емблему радянської військової розвідки і супроводжувалося девізом: "Велич Батьківщини — у ваших славних справах"(сьогодні емблему Головного розвідувального управління змінили і замість миші там зображений двоглавий орел з червоною гвоздикою).

Проте у всьому світі відоміший знак БЕтмена. Цей персонаж був придуманий в 1939 році художниками Бобом Кейном і Білом Фингером як відповідь на популярність коміксів про Супермена — того самого, з боягузами поверх трико. Недаремно спочатку Кейн зображував БЕтмена в схожому трико. Але під впливом Фингера костюм став таким, що більше відповідає назві — повністю чорним і максимально закритим. А замість первинних жорстких перетинкових крил БЕтмен обзавівся ефектнішим плащем. З цієї миті скромний мільйонер з важкою долею вже більше 70 років таємно творить добро не лише на сторінках коміксів, але і на кіноекранах.

Але, напевно, найнесподіваніші асоціації, кажан викликає у китайців. Річ у тому, що ієрогліфи, що означають "щастя" і "кажан", пишуться по-різному, а звучать однаково — "фе". В результаті цього фонетичного казусу рукокрилі в Китаї стали символом щастя. У вітальних листівках особливо популярне зображення п'яти кажанів, як побажання п'яти доброчесностей — довголіття, багатства, здоров'я, доброзвичайного і гідної природної смерті.

Анекдот:

"Йдуть в ночі щурів з маленьким щуреням. Пролітає мимо кажан. Щуреня: — Ой, папа, дивися — ангел полетів".

На цьому, напевно, і закінчимо. Проте що бажають послухати ще і хіт-парад пісень, присвячених рукокрилим, можуть заглянути в 1-й коментар до цієї статті.


Надрукувати  

Схожі матеріали